Змістовий модуль 2 УРР Нові форми відносин соціально-економічного розвитку регіону. Регіональний господарський механізм. Регулювання підприємницької діяльності в регіоні. Спеціальні економічні зони. Території пріоритетного розвитку. Регіональні науково-технологічні парки. Нові виробничі системи у розвитку регіональної економіки – кластерні об’єднання. Сутність соціально-економічного розвитку. Принципи соціально-економічного розвитку. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Інвестиційна привабливість регіонів України. Сутність природно-ресурсного потенціалу регіону. Соціальна інфраструктура регіону як об’єкт регіонального управління. Управління розвитком соціальної інфраструктури населених пунктів. Програмно-цільовий метод управління соціальною інфраструктурою регіону. Регулювання розвитку галузей соціально-побутової інфраструктури Торгівля і громадське харчування. Формальним показником, який характеризує рівень розвиткуторгівлі в регіоні, є роздрібний товарообіг. Він відображує дію складної сукупності соціальних і економічних чинників, зокрема: купівельна спроможність населення, розвинутість мережі торговельних закладів, товарна забезпеченість, Інформаційна, транспортна інфраструктури тощо. В Україні спостерігається регіональна відмінність обсягів роздрібного товарообігу. Він визначається насамперед: ^ динамікою економічного розвитку регіону; ^ структурою економіки; ^ особливістю умов життєдіяльності населення; > статево-віковими відмінностями населення; ^ рівнем освіти; > середнім доходом на одного члена сім'ї. Товарообіг громадського харчування прогнозують окремим показником і вводять його складовою частиною до загального обігу роздрібного товарообігу. Розвиток громадського харчування регіону характеризують такі економічні й соціальні показники: ^ обсяг товарообігу громадського харчування, в тому числі продукції власного виробництва; ^ кількість страв; ^ кількість підприємств громадського харчування та місць у них на 1000 осіб; ^ коефіцієнт забезпеченості населення місцями; ^ чисельність населення, яке користується послугами підприємств громадського харчування. Потреба населення в послугах підприємств громадського харчування за окремими регіонами неоднакова. Для того щоб її визначити, треба взяти до уваги місце знаходження регіону, контингент його жителів, наявність промислових підприємств, навчальних закладів, шкіл тощо. Житлово-комунальне господарство. Це складний комплекс підгалузей, завданням яких є задоволення комунальних, побутових і соціально-культурних потреб населення. Складові житлово-комунального господарства: > житлове господарство; > санітарно-технічні підприємства; > служби інженерних мереж і споруд; > транспорт; > енергетичне господарство; > усі види зовнішнього благоустрою; > служби обрядових і спеціальних послуг Важливі дані для розроблення заходів регулювання розвитку житлово-комунального господарства: ^ чисельність населення і його соціальний склад; ^ нормативи забезпеченості житлом і комунальними послугами; ^ перспективні показники розвитку галузей виробничої і невиробничої сфер регіону; ^ обсяг ресурсів, які можуть бути спрямовані на розвиток житлово-комунального господарства. Побутове обслуговування. Належне побутове обслуговування населення сприяє економіці суспільної праці, витрат, раціональному використанню вільного часу, зближенню рівнів життя міських і сільських жителів. Для визначення прогнозних показників розвитку сфери побутового обслуговування обраховують такі показники: ^ потрібні виробничі потужності; ^ розміри основних фондів, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і джерела їх формування. Структура підгалузей побутового обслуговування: > ремонт і індивідуальне пошиття взуття, швейних, хутрових, шкіряних виробів, головних уборів і текстильної галантереї; > ремонт, пошиття і в'язання трикотажних виробів; > ремонт побутових машин та приладів; > ремонт і виготовлення металовиробів і меблів; > ремонт і техобслуговування індивідуальних транспортних засобів; > хімчистка і фарбуванн...